Сьогодні Україна відзначає День Державного Герба — символу, який на перший погляд здається лаконічним і стриманим, але насправді вміщує в собі тисячолітню історію державності, боротьби і права на існування.
Тризуб — це не лише графічний знак. Це концентрований код української ідентичності, який пережив князів, імперії, заборони, репресії — і повернувся як офіційний герб незалежної держави. А сьогодні, під час великої війни, він знову став знаком опору, честі й незламності.
Від княжого знака до державного символу
Історія тризуба сягає часів Київської Русі. Найдавніші його зображення знаходять на монетах, печатках і зброї князя Володимира Великого. Саме він наприкінці Х століття карбував цей знак як символ своєї влади. Історики досі дискутують про його первісне значення. Одні вбачають у ньому стилізованого сокола, що падає на здобич — знак сили й перемоги. Інші — якір, символ морської держави Русі. Є версії про зашифроване слово «Володимир» або про тринітарний духовний символ. Та незалежно від трактувань, очевидно одне: тризуб був знаком державної влади, а не орнаментом. Він маркував монети, дипломатичні грамоти, княжі печатки — тобто функціонував як повноцінний герб своєї епохи.
Заборонений символ
Після занепаду Київської Русі знак зникає з офіційної символіки, але не з історичної пам’яті. Його повернення відбулося під час Української революції 1917–1921 років. Саме тоді Центральна Рада затвердила тризуб як герб Української Народної Республіки. Це було не лише історичне, а й політичне рішення — підкреслити спадковість української державності від Київської Русі. Проте з приходом радянської влади тризуб опинився під забороною. Його трактували як «націоналістичний» і «контрреволюційний» знак. За його використання переслідували, ув’язнювали, іноді вбивали. Але саме в підпіллі символ набув нового змісту — знака спротиву. Його малювали на стінах, вирізали на криївках, вишивали на прапорах УПА. Він став маркером тих, хто не визнавав окупаційної влади.
Повернення з незалежністю
19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий Державний Герб. Це рішення стало актом історичної справедливості. Держава, що відновила незалежність, повернула свій найдавніший символ влади. Лаконічний золотий знак на синьому щиті став офіційною емблемою України — на документах, будівлях, грошах, військових шевронах. Але справжнє наповнення символу відбулося пізніше — у випробуваннях.
Тризуб на війні
Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення 2022-го, тризуб перестав бути лише державним знаком. Він став бойовим символом. Його носять:
- на бронежилетах;
- на шевронах;
- на зброї;
- на техніці;
- у татуюваннях.
Він з’являється на руїнах звільнених міст, на прапорах над позиціями, на могилах полеглих воїнів. Тризуб сьогодні — це знак приналежності до країни, яка воює за існування.
Символ, який дратує ворога
Не випадково російська пропаганда демонізує тризуб, намагаючись представити його «радикальним» чи «екстремістським» знаком. Історія повторюється: як і в радянські часи, окупаційні режими бояться символів, що консолідують націю. Бо тризуб — це не просто герб. Це маркер суверенітету. Його поява означає: тут Україна.
Тризуб як особиста емблема
Сьогодні цей знак давно вийшов за межі державної атрибутики. Його носять цивільні, волонтери, медики, журналісти. Він з’являється у графіті, прикрасах, мистецтві. Для когось це пам’ять про загиблих. Для когось — знак служби. Для когось — спосіб сказати світові: я українець. Під час війни державні символи персоналізуються. Вони стають частиною особистої історії.
Знак майбутньої перемоги
Кожна війна формує новий зміст державних символів. Після цієї війни тризуб означатиме не лише спадковість Русі й незалежність 1991 року. Він означатиме:
- Бахмут і Маріуполь;
- Ірпінь і Херсон;
- тих, хто загинув;
- тих, хто вистояв.
Він стане знаком ціни свободи.
Символи живуть доти, доки за ними стоїть жива нація. Тризуб пережив імперії, заборони, репресії саме тому, що його носієм був народ, який не зник. Сьогодні, коли він знову на шоломах і прапорах, ми бачимо завершене коло історії: знак князівської влади знову став знаком війська, що боронить державу. І, можливо, саме тепер він наповнюється найглибшим змістом за всю свою тисячолітню історію. Бо сьогодні тризуб — це не лише герб. Це знак того, що Україна є. Бореться. І буде!
Кавер-фото: Композиція з квітів з Державним гербом України. Львів. 2021 рік. Архів “Нової Доби”
Автор: Олег Спорников
