Марія Сидоренко, «Нова доба»

Два дні поспіль Біла Церква була місцем, де представники й представниці рад ВПО з п’яти областей говорили не лише про проблеми переселенців, а й про рішення, які вже працюють у громадах. 2-3 липня тут відбувся Центральноукраїнський форум Рад ВПО, що об’єднав понад 90 учасників із Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської та Чернігівської областей.

Форум організував Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у партнерстві з Білоцерківською міською радою за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні. Подія стала майданчиком для розмови про те, як консультативно-дорадчі органи можуть впливати на місцеві політики, допомагати громадам бачити реальні потреби внутрішньо переміщених людей і спільно з владою шукати довгострокові рішення.

Однією з головних тем форуму стало житло. Саме воно, як неодноразово підкреслювали учасники, залишається ключовою умовою інтеграції переселенців у нових громадах. Радник із питань довгострокових рішень офісу УВКБ ООН у Києві Сергій Рева наголосив, що ради ВПО вже стали помітними учасниками змін на місцевому рівні.

«Сьогодні ради ВПО стають серйозними акторами, які сприяють системним змінам на рівні громад. Особливо це помітно у житлових питаннях, де ради ВПО в багатьох областях беруть участь у розробці порядків формування фондів тимчасового житла для ВПО, а також у соціальній сфері, де ради ВПО змогли домогтися інтеграції внутрішньо переміщених людей у місцеві цільові програми», – зазначив Сергій Рева.

Сергій Рева. Фото організаторів форуму

Учасники форуму багато говорили про принцип «нічого для нас без нас». Для рад ВПО це не гасло, а щоденна практика: збирати інформацію про потреби людей, комунікувати з органами місцевого самоврядування, брати участь у консультаціях, робочих зустрічах і громадських обговореннях.

Виконавча директорка БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерія Вершиніна підкреслила, що Україна є однією з небагатьох країн, де переселенці мають свої консультативно-дорадчі органи у громадах.

«Ми не плануємо заходи підтримки рад ВПО без урахування їхніх потреб і запитів. Форум рад ВПО – це можливість у колі однодумців обговорити, якими можуть бути подальші трансформації, та шукати дієві рішення, які можна масштабувати», – сказала вона.

Приймаюча громада також говорила про партнерство як про щоденну спільну роботу. Секретар Білоцерківської міської ради Володимир Вовкотруб зазначив, що ради ВПО допомагають місцевій владі краще розуміти потреби людей, які через війну були змушені змінити місце проживання.

«Працюючи пліч-о-пліч, ми не просто приймаємо людей, які стикнулися із внутрішнім переміщенням, а й прагнемо, щоб нова громада стала для них домом. Ми спільно шукаємо рішення та залучаємо ресурси для реалізації проєктів, що сприяють інтеграції внутрішньо переміщених людей», – наголосив Володимир Вовкотруб.

Програма форуму поєднала дискусійні панелі, презентації успішних кейсів і практичні воркшопи. Учасники аналізували, що заважає реалізації державних програм для ВПО на місцевому рівні, чому громадам часто бракує кадрової, фінансової та методичної підтримки, а також як можна використовувати досвід громадських організацій для підвищення ефективності державних ініціатив.

Окрему увагу приділили прикладам, які вже дали результат. Голова Ради ВПО при виконавчому комітеті Звягельської міської ради Алла Шацило розповіла про участь ради у процесах розподілу житла для внутрішньо переміщених осіб. За її словами, це не лише представництво інтересів ВПО, а й можливість забезпечити прозорість рішень та довіру до них.

У Звягельській громаді створено фонд житла та реалізовано проєкт із 47 смарт-квартир для внутрішньо переміщених осіб. Рада ВПО постійно комунікувала з переселенцями громади, збирала інформацію про потреби сімей і доносила її до органів місцевого самоврядування.

Ще один приклад партнерства презентувала голова Ради ВПО при виконавчому комітеті Боярської міської ради Ганна Саламатіна. Вона розповіла про створення «Простору спільнотворення». Приміщення для майбутнього хабу безкоштовно надала місцева влада, а фінансову підтримку для його облаштування – міжнародні донори. Локація має стати і офісом Координаційної ради ВПО, і відкритим громадським простором для мешканців.

Практична частина форуму була не менш насиченою. Учасники працювали з методом форсайту – міжнародною методикою, що допомагає моделювати майбутнє, оцінювати ризики й шукати точки впливу. На прикладі системи евакуації вони розбирали роль рад ВПО в кризових процесах, але водночас говорили й про універсальність цього інструменту для інших сфер: бюджетування, локальних ініціатив, партнерств із громадськими організаціями та донорами.

Три тематичні навчальні сесії були спрямовані на формування практичних навичок. Учасники обговорювали, як ради ВПО можуть долучатися до формування місцевих бюджетів, де шукати ресурси для реалізації ініціатив і як розвивати співпрацю між громадами. Особливе значення мав нетворкінг: представники рад із різних областей домовлялися про подальшу взаємодію та обмін досвідом.

Під час форуму також нагадали про можливість подання заявок на національну відзнаку «ЗаРАДи майбутнього» через Портал Рад ВПО. Конкурсні номінації охоплюють лідерство та адвокацію, інновації й ініціативи, а також силу співпраці. Окрему нагороду «Вибір спільноти рад ВПО» отримає той учасник, який набере найбільше голосів під час онлайн-голосування.

За підсумками форуму учасники презентували успішні практики адвокації локальних змін, проаналізували бар’єри у впровадженні державних рішень і програм на рівні громад та посилили співпрацю між радами ВПО з різних регіонів.

Центральноукраїнський форум у Білій Церкві показав: ради ВПО поступово переходять від ролі комунікаторів проблем до ролі співтворців місцевих рішень. Вони допомагають громадам чути людей, які приїхали сюди через війну, а переселенцям – відчувати, що їхній голос може впливати на політики, бюджети, житлові програми й майбутнє громади.

І саме в цьому, здається, головний підсумок зустрічі: сталі рішення народжуються там, де влада, громадський сектор і самі ВПО говорять між собою не формально, а по суті.