Оглядає Світлана Камінець, економістка, експертка “Нової Доби”
Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки
Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027-2029 роки — документ, який визначає середньострокові орієнтири бюджетної політики держави. У базовому сценарії уряд закладає поступове відновлення економіки: зростання реального ВВП на 4,5% у 2027 році, 5,3% у 2028-му та 6,7% у 2029-му. Номінальний ВВП, за прогнозом, має зрости з 11,53 трлн грн у 2027 році до 14,95 трлн грн у 2029 році. Також передбачається поступове сповільнення інфляції: з 8,9% наприкінці 2027 року до 5,1% наприкінці 2029-го. Окремий важливий показник — скорочення дефіциту держбюджету з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% ВВП у 2029 році.
Коментар Світлани Камінець:
“Це не просто технічний бюджетний документ. Це спроба держави показати партнерам і бізнесу, що Україна навіть у воєнній невизначеності мислить горизонтом трьох років. Але ключове слово тут — сценарність. Уряд прямо визнає: базовий прогноз можливий лише за суттєвого покращення безпекової ситуації з 2027 року. Тому для бізнесу це не гарантія, а орієнтир. Добра новина — держава повертається до середньострокового планування. Ризик — будь-яке погіршення на фронті швидко змінить бюджетну математику”.
Затверджено план публічних інвестицій на 270,9 млрд грн
Уряд затвердив Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027-2029 роки. Загальний обсяг інвестицій становить 270,9 млрд грн. Найбільше фінансування планують спрямувати на освіту і науку — 78,5 млрд грн, транспорт і поштові послуги — 73 млрд грн, муніципальну інфраструктуру — 46,5 млрд грн, охорону здоров’я — 25,3 млрд грн, енергетику — 17,1 млрд грн. План охоплює 18 пріоритетних галузей, 44 підсектори та 67 напрямів інвестування. Джерелами фінансування мають стати держбюджет, міжнародні фінансові організації, гранти, державні гарантії та спеціальні фонди.
Коментар Світлани Камінець:
“Це важливий крок до нормальної інвестиційної культури держави. Українська проблема багатьох років — кошти часто розподілялися не за логікою ефекту, а за логікою політичної ваги. Якщо цей план справді запрацює як фільтр якості, ми отримаємо більш чесну систему: не ‘кому дали’, а ‘чому саме цей проєкт потрібен країні’. Особливо важливо, що серед пріоритетів є муніципальна інфраструктура та енергетика. Відновлення України починається не з великих декларацій, а з води, тепла, шкіл, лікарень і транспорту в громадах”.
Зміни до держбюджету-2026: оборона та енергостійкість у центрі
Мінфін представив основні параметри змін до державного бюджету на 2026 рік. За даними міністерства, зміни пов’язані з очікуваним надходженням 45 млрд євро фінансової підтримки від ЄС у межах механізму Ukraine Support Loan. Передбачається збільшення доходів держбюджету на 2,291 трлн грн. Додатковий ресурс для сектору безпеки й оборони становитиме 1,56 трлн грн. Кошти мають піти на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю та ремонт озброєння і техніки, а також резерв сектору оборони. Окремо передбачено 40 млрд грн на комплексні плани стійкості регіонів і міст, зокрема захист критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації, встановлення котелень, когенераційних установок і резервних джерел живлення.
Коментар Світлани Камінець:
“Ці зміни показують реальну структуру воєнної економіки: оборона плюс енергетична стійкість. 40 млрд грн на регіональну стійкість — це дуже практичне рішення, бо наступна зима буде не лише енергетичним, а й економічним тестом. Кожна зупинена котельня, кожен знеструмлений водоканал — це не тільки побутова проблема, а падіння продуктивності, витрати бізнесу, ризики для лікарень і шкіл. Енергетична децентралізація стає частиною економічної безпеки”.
Видатки держбюджету у травні становили 449,3 млрд грн
За даними Мінфіну, у травні видатки загального фонду держбюджету становили 449,3 млрд грн. За січень-травень 2026 року загальна сума касових видатків загального фонду досягла 1,8 трлн грн, що на 260 млрд грн, або на 16,9%, більше, ніж за аналогічний період минулого року. На безпеку й оборону за перші п’ять місяців спрямували 1,14 трлн грн — це 63,4% усіх видатків загального фонду. У травні оборонні видатки становили 287,1 млрд грн. На соціальне забезпечення за січень-травень витрачено 296,5 млрд грн, на обслуговування держборгу — 143,8 млрд грн, на трансферти місцевим бюджетам — 104,3 млрд грн.
Коментар Світлани Камінець:
“Цифра 63,4% на оборону пояснює все: Україна живе в економіці воєнного пріоритету. Для громадян це означає, що простору для швидкого підвищення соціальних стандартів або масштабних цивільних програм обмежено. Для партнерів — що зовнішня підтримка критично важлива. Для бізнесу — що держава ще довго буде найбільшим замовником у сферах оборони, енергетики, логістики й відновлення. Це важка модель, але вона дозволяє країні тримати фронт і базову соціальну стабільність одночасно”.
Банк розвитку Ради Європи схвалив 140 млн євро на житло для ветеранів і ВПО
Банк розвитку Ради Європи схвалив нові рішення щодо підтримки України на загальну суму 140 млн євро. З них 60 млн євро — позика для забезпечення ветеранів війни доступним житлом, ще 80 млн євро — для житлової підтримки внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. Проєкт “Житло для ветеранів війни” передбачає пільгові довгострокові кредити на придбання готового житла. Очікується, що фінансування дозволить забезпечити житлом майже 1,6 тис. родин ветеранів.
Коментар Світлани Камінець:
“Житло — це економічна категорія, навіть якщо звучить як соціальна. Ветеран або переселенець без стабільного житла рідше інвестує в освіту, роботу, бізнес, громаду. Тому такі програми — це не просто допомога, а повернення людей в економічне життя. Важливо, щоб ці кредити не стали бюрократичним лабіринтом. Якщо доступ буде прозорим, програма може дати ефект не лише для родин, а й для будівельного сектору, місцевих бюджетів і ринку праці”.
Бізнес за тиждень отримав 4,2 млрд грн пільгових кредитів за програмою “5-7-9%”
За минулий тиждень українські підприємці отримали 988 пільгових кредитів на 4,2 млрд грн у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. З початку 2026 року за програмою видано 19 084 кредити на 83,7 млрд грн. За час дії воєнного стану — 118 772 кредити на 454,1 млрд грн. Серед напрямів кредитування під час воєнного стану: 68,71 млрд грн — на інвестиційні цілі, 56,95 млрд грн — для агровиробників, 88,16 млрд грн — на оборотний капітал, 78,42 млрд грн — на переробку агропродукції, 83,43 млрд грн — для бізнесу в зоні високого воєнного ризику.
Коментар Світлани Камінець:
“Програма ‘5-7-9%’ стала для малого і середнього бізнесу фактично кисневою подушкою. Але треба чесно сказати: дешевий кредит не вирішує всіх проблем. Якщо немає попиту, логістики, електрики або працівників, сам кредит не створить диво. Найкраще, що видно з цифр, — гроші йдуть не лише на виживання, а й на інвестиції та переробку. Саме переробка агропродукції — це шлях від сировинної економіки до економіки доданої вартості”.
Партнери готові ліцензувати виробництво ракет і систем ППО в Україні
За повідомленнями міжнародних медіа, країни G7 та США погодилися дозволити українським і європейським компаніям виробляти за ліцензією далекобійні ракети та системи протиповітряної оборони. Йдеться про відповідь на дефіцит систем ППО і ракет, а також про посилення українського оборонного виробництва.
Це не лише військова, а й економічна новина. Ліцензоване виробництво в Україні означає робочі місця, технологічний трансфер, кооперацію з європейськими компаніями, розвиток інженерних компетенцій і поступове перетворення оборонно-промислового комплексу на один із центрів економіки воєнного часу.
Коментар Світлани Камінець:
“Оборонна промисловість стає новою промисловою політикою України. Якщо раніше ми говорили про імпорт зброї, то тепер дедалі частіше йдеться про виробництво в Україні або разом з Україною. Це стратегічно інша модель. Вона зменшує залежність від поставок, створює технологічні ланцюги всередині країни і може після війни стати експортною перевагою. Але головна умова — прозорі правила, захист інвестицій і безпека виробничих майданчиків”.
Джерело: The Guardian
Україна очікує старт коштів із 90-мільярдної позики ЄС
Європейські лідери підтвердили політичний рух навколо підтримки України, зокрема довгоочікуваної позики ЄС на 90 млрд євро для фінансування українських потреб у 2026-2027 роках. За повідомленнями Le Monde, Київ очікує почати отримувати ці кошти до кінця червня.
Для української економіки це має принципове значення: така підтримка дозволяє фінансувати бюджет, оборонні видатки, виробництво, стійкість державних фінансів і знижує ризик емісійного фінансування, яке могло б тиснути на інфляцію та валютний курс.
Коментар Світлани Камінець:
“90 млрд євро — це не просто допомога, це фінансовий міст через найскладніший період війни. Для України критично важливо, щоб ці гроші надходили ритмічно, а не політичними хвилями. Передбачуваність фінансування сьогодні майже така сама важлива, як його обсяг. Бізнес, банки, місцеві громади й міжнародні інвестори дивляться не лише на те, чи є гроші, а й на те, чи держава може планувати. У цьому сенсі європейська позика — це сигнал, що Україна залишається фінансово керованою”.
Джерело: Le Monde
Загальний висновок:
“Тиждень показав головне: українська економіка дедалі більше живе в режимі поєднання трьох логік — оборона, стійкість і відновлення. Держава нарощує оборонні видатки, шукає довші фінансові горизонти, підтримує бізнес кредитами, запускає планування публічних інвестицій і поступово переводить відновлення з режиму реакції в режим системної політики. Це ще не економіка мирного зростання. Але це вже економіка, яка вчиться планувати навіть під час війни”.
