За словами начальника 9-го відділу управління протидії кіберзлочинам у місті Києві капітана поліції Пархоменка, одним із поширених видів інтернет-шахрайства є продаж неіснуючих товарів із вимогою часткової або повної передоплати.
Наприклад, покупець знаходить на сайті оголошень дитячі речі, продавець просить здійснити часткову передоплату та надає реквізити для оплати. Після переказу коштів оголошення видаляється, зв’язок із продавцем припиняється, товар не надходить, а сплачені кошти не повертаються.
Як убезпечити себе
✅ Купуйте товари лише на перевірених сайтах.
✅ За можливості обирайте післяплату.
✅ Для онлайн-покупок використовуйте окрему віртуальну картку та переказуйте на неї лише необхідну суму.
✅ Уважно перевіряйте адресу сайту — навіть один зайвий або змінений символ може свідчити про фішинговий ресурс.
❌ Не повідомляйте стороннім особам термін дії банківської картки, CVV-код або PIN-код.
❌ Під час купівлі на платформах оголошень спілкуйтеся з продавцем лише через офіційний чат платформи та не переходьте до сторонніх месенджерів.
Пам’ятайте
• Передоплата може призвести до втрати коштів.
• Не сплачуйте наперед, якщо не впевнені у продавцеві.
• Маєте сумніви — відмовтеся від покупки.
• Фейковий товар часто означає фейкового продавця.
• Онлайн-шопінг потребує уважності: перевіряйте всю інформацію двічі.
Коментар експерта:
На думку експерта з безпеки «Нової Доби» Олексія Зінов’єва, інтернет-шахрайство з продажем неіснуючих товарів є не лише українською, а глобальною проблемою.
«Світовий досвід показує: найефективніше працює не один окремий запобіжник, а ціла система захисту. У країнах ЄС, США та Великій Британії акцент робиться на трьох речах: безпечних платіжних механізмах, швидкому блокуванні шахрайських акаунтів і постійному навчанню користувачів. Саме тому покупцеві важливо не переводити гроші напряму невідомій особі, а користуватися сервісами із захистом платежу, офіційними чатами платформ і можливістю оскаржити транзакцію», — зазначає Олексій Зінов’єв.
За словами експерта, шахраї майже завжди намагаються вивести покупця за межі безпечної платформи.
«Якщо продавець наполягає на переході у сторонній месенджер, просить передоплату на особисту картку, надсилає підозріле посилання або квапить із рішенням — це вже червоний прапорець. У міжнародній практиці такі схеми називають social engineering, тобто психологічним тиском на людину. Шахрай грає не стільки на технічній помилці, скільки на довірі, поспіху або бажанні купити товар дешевше», — пояснює Зінов’єв.
Експерт радить українцям застосовувати правило «трьох перевірок»: перевірити продавця, перевірити платформу і перевірити спосіб оплати.
«У світі давно зрозуміли: кібербезпека починається не з антивіруса, а з поведінки людини. Якщо покупець не передає CVV-код, не переходить за сторонніми посиланнями, не платить наперед сумнівному продавцеві й використовує окрему картку для онлайн-покупок, ризик втратити гроші зменшується у рази. Онлайн-торгівля може бути безпечною, але тільки тоді, коли покупець не віддає шахраєві контроль над ситуацією», — підсумував Олексій Зінов’єв.
