Уряд України готує одну з наймасштабніших реформ пенсійної системи за останні роки. Кабінет Міністрів уже представив на Раді коаліції концепцію майбутніх змін, а відповідний законопроєкт планують внести до Верховної Ради до осені. Головна мета реформи — зробити пенсійну систему більш справедливою, скоротити розрив між найменшими та найбільшими виплатами, а також забезпечити гарантований мінімальний рівень доходу для літніх людей.
Згідно із запропонованою моделлю, майбутня пенсія українця складатиметься з двох основних частин. Перша — базова пенсія, яка фінансуватиметься державою і має гарантувати мінімальний рівень соціального захисту незалежно від кар’єрного шляху людини. Друга — страхова частина, розмір якої безпосередньо залежатиме від трудового стажу та сплачених внесків до Пенсійного фонду.
Також уряд пропонує поступово реформувати систему спеціальних пенсій, перевівши її до формату професійних пенсійних програм. Окремий акцент робиться на розвитку добровільних накопичувальних механізмів, які мають стати додатковим джерелом доходу після завершення трудової діяльності.
Необхідність реформи визрівала давно. Українська пенсійна система фактично працює за принципом солідарності: нинішні працівники утримують нинішніх пенсіонерів. Однак демографічна ситуація стає дедалі складнішою. За різними оцінками, на одного пенсіонера сьогодні припадає лише трохи більше одного офіційно працюючого громадянина, який сплачує внески. У країнах Європейського Союзу цей показник значно вищий, що робить системи більш стійкими.
Крім того, в Україні сформувався значний дисбаланс між пенсіями, призначеними у різні роки. Через особливості індексації нерідко виникає ситуація, коли людина, яка вийшла на пенсію нещодавно, отримує суттєво більшу виплату, ніж пенсіонер із аналогічним стажем та рівнем заробітної плати, але який завершив трудову діяльність кілька років тому.
Саме цю проблему уряд і намагається вирішити через введення базової складової пенсії та нових принципів нарахування виплат.
Світова практика показує, що більшість розвинених держав давно використовують багаторівневу пенсійну систему. Наприклад, у Німеччині та Швеції поряд із державною пенсією діють обов’язкові накопичувальні елементи. У Великій Британії громадяни додатково беруть участь у корпоративних пенсійних програмах роботодавців. У Польщі після реформ було створено систему, яка поєднує державні гарантії та особисті накопичення громадян. Саме такий змішаний підхід нині вважається найбільш стійким у довгостроковій перспективі.
Водночас українська реформа стикається із низкою серйозних викликів. Перший із них — фінансовий. В умовах війни державний бюджет вже несе колосальне навантаження на оборону та соціальну сферу. Другий виклик — високий рівень тіньової зайнятості. Значна частина громадян або працює неофіційно, або сплачує мінімальні внески, що ускладнює формування справедливої страхової частини пенсії.
Економічна експертка «Нової Доби» Світлана Камінець вважає, що сама по собі нова формула не стане панацеєю для пенсійної системи.
«Україна фактично наближається до моделі, яка давно працює у більшості країн Європи. Але потрібно розуміти: жодна пенсійна реформа не може бути успішною без зростання економіки та легальної зайнятості. Якщо не збільшуватиметься кількість платників податків і ЄСВ, будь-яка нова формула матиме обмежений ефект. Пенсійна система завжди є відображенням стану економіки держави», — зазначає Світлана Камінець.
На її думку, позитивним сигналом є намір уряду поступово зменшувати диспропорції між різними категоріями пенсіонерів.
«Для багатьох громадян питання справедливості сьогодні не менш важливе, ніж абсолютний розмір виплат. Люди не розуміють, чому за схожого стажу та внесків пенсії можуть відрізнятися у кілька разів. Саме тому вирівнювання базових принципів нарахування пенсій є логічним кроком. Але паралельно держава має стимулювати розвиток недержавних пенсійних фондів і довгострокових заощаджень населення», — переконана експертка.
Під час обговорення концепції окрему увагу приділили й так званим «елітним» пенсіям окремих категорій посадовців та спеціальним режимам пенсійного забезпечення. Саме ця тема залишається однією з найбільш дискусійних як серед політиків, так і серед суспільства.
Учасники консультацій домовилися продовжити доопрацювання законопроєкту та прискорити процес його погодження. Якщо парламент підтримає урядову концепцію, Україна може отримати найбільш масштабне оновлення пенсійної системи за останнє десятиліття.
Водночас головне питання залишається відкритим: чи дозволить реформа не лише змінити правила нарахування пенсій, а й реально підвищити добробут мільйонів українських пенсіонерів. Відповідь на нього залежатиме не лише від законодавчих змін, а й від темпів економічного розвитку країни після завершення війни.
