Олег Спорников, головний редактор «Нова Доба», експерт з антикорупції, радник Голови НАЗК у 2016 р.

У 2025–2026 роках питання протидії корупції в Україні залишається одним із ключових бар’єрів на шляху до членства в Європейському Союзі. Програма «Прозорі міста» оприлюднила результати пілотного дослідження готовності міських рад до євроінтеграційних стандартів у сфері доброчесності. Середній бал — лише 49,5 з 100. Це нижче, ніж у блоках відкритості та електронних сервісів.

Чому протидія корупції — критичний критерій євроінтеграції України

У 2025 році Україна отримала 36 балів в Індексі сприйняття корупції (CPI) Transparency International і посіла 104 місце зі 182 країн. Це гірше, ніж у Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. За даними соціологічних опитувань Transparency International Ukraine, 87% українців вважають корупцію масовим явищем, 51% бачать бездіяльність влади, а 73% переконані, що проблему можна вирішити лише системними реформами.

Боротьба з корупцією на місцевому рівні є обов’язковою умовою для отримання мільярдів євро на відбудову. Місцеві бюджети, земля, комунальне майно та міжнародна допомога — це ресурси, які мають використовуватись прозоро. Без довіри до міської влади євроінтеграційні прагнення України залишаються деклараціями.

Методологія дослідження «Прозорі міста» 2026

Дослідження базується на рекомендаціях Європейської Комісії, Плані для Ukraine Facility та Дорожній карті з питань верховенства права. Аналітики оцінили 11 міст (Київ + 10 обласних центрів) за 40 індикаторами (максимум — 100 балів). Дані збирали у травні 2026 року з акцентом на 2025 рік. Ключовий принцип — «єдина точка входу»: вся інформація про протидію корупції має бути в окремому тематичному розділі на офіційному сайті. За відсутність такого розділу місто втрачає до 46 балів.

Перевіряли:

  • Наявність Антикорупційних програм і реєстрів ризиків.
  • Кодекси етики депутатів і посадовців.
  • Роботу уповноважених підрозділів.
  • Інтеграцію інструментів НАЗК (портал викривачів, декларації).
  • Результати моніторингу та відсутність негативних згадок у базах даних.

Результати дослідження: лідери та аутсайдери протидії корупції

Лідери рейтингу доброчесності:

  • Луцьк — 67 балів (найвищий результат).
  • Хмельницький — 63 бали.
  • Запоріжжя — 61 бал.

Аутсайдери:

  • Одеса — 30 балів.
  • Полтава — 35 балів.
  • Чернігів — 36 балів.

Київ — 58 балів. Столиця могла б бути вищою, але через розбалансування між Київрадою та КМДА втратила бали. Київ став лідером за кількістю негативних згадок у базах НАЗК за 2025 рік.

Аналіз лідерів: що робить Луцьк, Хмельницький та Запоріжжя успішними

Луцьк створив робочу групу з оцінки корупційних ризиків, затвердив Антикорупційну програму на 2024–2026 роки та має добре наповнений тематичний розділ на сайті. Місто активно використовує Єдиний портал повідомлень викривачів. Хмельницький має обидва Кодекси етики, активно працює з викривачами та демонструє мінімальну кількість негативних згадок. Запоріжжя (прифронтове місто) показало сильну роботу уповноважених органів і підключення комунальних підприємств до порталу викривачів.

Основні проблеми: чому більшість міст відстають

  1. Відсутність «єдиної точки входу». У Одеси, Полтави та Чернігова тематичні розділи майже порожні.
  2. Слабкий моніторинг. Жодна рада повністю не оприлюднила результати моніторингу конфліктів інтересів та відповідальності.
  3. Недостатня системність. Лише 3 міста мають реєстри ризиків і повноцінні Антикорупційні програми.
  4. Проблеми з Кодексами етики депутатів (затверджено лише в 3 містах).

Штатна чисельність антикорупційних підрозділів практично не впливає на результат (кореляція близька до нуля).

Рекомендації «Прозорі міста» для всіх українських міст

Щоб покращити показники протидії корупції та наблизитися до європейських стандартів, міським радам рекомендовано:

  • Створити робочу групу та сформувати реєстр корупційних ризиків.
  • Розробити та затвердити Антикорупційну програму.
  • Прийняти Кодекси етики для депутатів і посадовців.
  • Підключити всі комунальні підприємства до Єдиного порталу викривачів.
  • Створити повноцінний тематичний розділ на сайті з «єдиною точкою входу».
  • Регулярно публікувати результати моніторингу (декларації, конфлікти інтересів, притягнення до відповідальності).

Висновок: доброчесність — основа довіри та відновлення

Результати дослідження «Прозорі міста» 2026 показують: більшість українських міських рад ще не перейшли від формального виконання вимог до справжньої системної роботи у сфері протидії корупції. Без цього кроку євроінтеграція України та ефективна відбудова країни залишаться під питанням. Місцеве самоврядування має стати еталоном доброчесності. Від прозорості міської влади залежить не лише міжнародна допомога, а й довіра громадян до держави в цілому.