Олег Спорников

22 квітня, коли народився кривавий комуністичний тиран – ленін, традиційно витягує на поверхню старі радянські міфи. Один із найживучіших — буцімто «Україну створив він». Ця теза для освідченої людини звучить несерьйозно, але часто – густо молоді люди є погано обізнаними на історичних персонах і процесах, можуть у чомусь сумніватись або просто не розумітися на цих псевдоісторичних твердженнях. Правда значно складніша — і значно цікавіша.

Україна до Леніна: тисячолітня держава

Ідея української державності не виникла у ХХ столітті. Вона визрівала століттями — від Київської Русі до Гетьманщини, від козацьких інституцій до політичних рухів початку ХХ століття. Українці мали мову, культуру, політичну організацію і, головне, — усвідомлення себе як окремої нації задовго до більшовиків. Ще у 1900 році українські політичні сили відкрито говорили про незалежність. Це не була «вигадка», а природний процес національного розвитку. Коли імперії почали розвалюватися, українці не чекали сигналу з Петрограда. Вони діяли: Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а згодом — повну незалежність. Україна укладала міжнародні договори, створювала уряд і армію. Це був класичний процес державотворення. Ленін у цій історії з’являється не як «творець», а як опонент, а згодом як окупант… Більшовицька Росія розпочала війну проти УНР, паралельно створюючи альтернативну — підконтрольну — радянську Україну .

Факт, який часто ігнорують: більшовики змушені були формально визнавати українську державність. Чому? Авжеж не через ідеалізм — через прагматизм. Ленін розумів: український рух занадто сильний, щоб його просто знищити. Тому з’являється політика «коренізації» — підтримка мови, культури, символів. Але це була не щедрість, а інструмент контролю. Інакше кажучи, Україну не створювали — її намагалися втримати в новій імперській конструкції.

СРСР як хиткий компроміс

Створення СРСР у 1922 році часто подають як «народження України». Насправді це було оформлення вже існуючої реальності. Україна увійшла до Союзу як окрема республіка — з власними органами влади, територією і навіть формальним правом на вихід. Це не ознака «вигаданої країни», а навпаки — визнання її політичної ваги. Путінська теза про «Україну імені Леніна» — не історична, а політична. Вона зручна, бо:

  • применшує роль українців у власній історії
  • створює ілюзію «штучності» держави
  • виправдовує зовнішній контроль

Але вона не витримує перевірки фактами. Якщо Україну «створив Ленін» у 1922 році —
то хто створив її у 1918-му? Хто підписував міжнародні договори?
Хто воював за незалежність? Відповідь очевидна: самі українці, на своїй землі, створеної ще Аскольдом і Діром.

Міфи Кремля та пропагандистські наративи

Путін і російські медіа системно повторюють ідею «штучності» України. На прямих запитання президент рф відповідає: «Україну створив Ленін… при створенні СРСР. Правда, після його смерті, але за його принципами».  Інші заяви путіна: «Україна ніколи не мала традицій власної державності» і «Україну вигадали, граф Потоцький чи Ленін» (пресконференції 2019–2022) – все це псевдоісторія, яка не базується на документах, а просто ллється пропагандиським лайном на вентилятор керівником рашиської держави. Наприклад, 21 лютого 2022 р. путін в ефірі відкрито закликав називати Україну «імені Леніна, який насильно туди запхав Донбас». Проте ці історичні наративи не витримують перевірки фактами: території, які СРСР передав Україні (Крим у 1954, Бессарабію після 1940, Карпати 1939), були не подарунком якогось одного вождя, або “подарунками” взагалі, а результатом складних геополітичних рішень тодішнього геополітичного світу й ухвал союзних урядів.  Причому УСРР була самостійним (окремим від СРСР) членом ООН. У сучасній інформаційній війні Кремль пересуває полюси істини: якщо колись становлення УНР замовчували, то тепер «ворог змалював» тодішній український уряд –  ледь не комуністами. Насправді ж вплив леніна на українську державність був від’ємним: він розпочав війну проти самої незалежності УНР, і зрештою знищив її.

Щоб розвінчати ці міфи, варто керуватися насамперед фактами й архівами: наприклад, Брестський договір 1918 року, на якому РСФРР погодився з незалежністю УНР або Акт Злуки 1919-го, який узаконив об’єднання зусиль українців Центральної та Західної України. Пізніше його наслідники спробували взагалі знищити наш народ, шляхом голодоморів 1932-33 і 1947 років.

Історія не терпить спрощень

Ленін не створював Україну — він намагався вписати її у власний політичний проєкт. Українська державність виникла не з указу леніна, а з волі народу, з його споконвічної боротьби та політичної зрілості. І саме це є головним фактом, який варто пам’ятати зараз на п’ятому році агресії ленінських учнів, типу путіна, проти нашої старовинної і вічної держави…

Малюнок – карикатура виконано за допомогою Фьюз апп диджитал